освободить (место)

освободить (место)

פִּינָה [לְפַנוֹת, מְפַנֶה, יְפַנֶה]

gener. Raum geben, Raum schaffen

jocul. farpulita

gener. ruimte maken

• udělat místo

* * *

1) (απ)ελευθερώνω

2) (место, помещение) αδειάζω; καθαρίζω ( очищать)

1) ( сделать свободным) liberare, rendere libero

2) ( сделать незанятым) liberare, sgomberare

3) ( дать возможность не делать) liberare, dispensare, esentare

4) ( отстранить) esonerare, destituire

* * *

1) В ( сделать свободным - о человеке) liberare vt, rendere libero; affrancare vt; rimettere in libertà, rilasciare ( арестованного)

2) (сделать свободным - о пространстве, времени) liberare vt, sgombrare vt, lasciar libero

3) ( изгнать захватчиков) liberare vt, riconquistare vt

4) (избавить от В) liberare vt, disimpegnare vt; esentare vt

5) офиц. В ( уволить) licenziare vt, sollevare vt ( da qc), allontanare vt ( da qc)

6) ( опорожнить) svuotare vt, liberare vt разг.

* * *

1) gener. (da q.c.) sciogliere, (da q.c.) sciorre, dare esenzione (îò+G), far esente, porre in liberta, rimandare libero (qd) (кого-л.)

2) fin. levare, sgravare

1) ( дать свободу) liberar vt, poner en libertad; libertar vt, desencerrar (непр.) vt ( выпустить); manumitir vt, franquear vt (раба, невольника); desencarcelar vt, excarcelar vt ( из тюрьмы)

2) ( территорию) liberar vt, reconquistar vt

3) ( высвободить) liberar vt, soltar (непр.) vt

4) перен. (перестать стеснять, дать проявиться) liberar vt, dar libertad (a); dejar manifestarse (revelarse)

5) от + род. п. ( избавить) lib(e)rar vt, libertar vt, emancipar vt (от зависимости, опеки); eximir vt, exentar vt, dispensar vt (от обязанности, должности и т.п.)

6) (посуду и т.п.; место, помещение) vaciar vt, desocupar vt

7) перен. ( время) dejar libre

••

* * *

1) ( дать свободу) liberar vt, poner en libertad; libertar vt, desencerrar (непр.) vt ( выпустить); manumitir vt, franquear vt (раба, невольника); desencarcelar vt, excarcelar vt ( из тюрьмы)

2) ( территорию) liberar vt, reconquistar vt

3) ( высвободить) liberar vt, soltar (непр.) vt

4) перен. (перестать стеснять, дать проявиться) liberar vt, dar libertad (a); dejar manifestarse (revelarse)

5) от + род. п. ( избавить) lib(e)rar vt, libertar vt, emancipar vt (от зависимости, опеки); eximir vt, exentar vt, dispensar vt (от обязанности, должности и т.п.)

6) (посуду и т.п.; место, помещение) vaciar vt, desocupar vt

7) перен. ( время) dejar libre

••

* * *

1) gener. (äàáü ñâîáîäó) liberar, (èçáàâèáü) lib(e)rar ***, (посуду и т. п.; место, помещение) vaciar, desencarcelar, desencerrar (выпустить), desocupar, dispensar (от обязанности, должности и т. п.), emancipar (от зависимости, опеки), excarcelar (из тюрьмы), exentar, eximir, franquear (раба, невольника), hacer campo, libertar, manumitir, poner en libertad, reconquistar, soltar

2) liter. (âðåìà) dejar libre, (перестать стеснять, дать проявиться) liberar, dar libertad (a), dejar manifestarse (revelarse)

3) law. disculpar

1) (известное пространство) місце (-ця, им. мн. місця, р. місць и місців), (редко місто), місцина, містина; срв.

I. Местечко. [Сідай, - місця стане (Кониськ.). Із яких то місць на той ярмарок не понавозили усякого хліба! (Квітка). Порожніх місців за столами не знайшла я (Н.-Лев.). У тих містах, де тече річка Самара (Стор.). Немає місцини в моєму дворі, щоб не скуштувала моїх сліз гірких (Мирний)]. Каждое тело занимает определённое -то - кожне тіло займає (бере, забирає) певне місце. Это не ваше -то - це не ваше місце. Здесь мало -та для двоих - тут мало місця для (на) двох. Прошу занять -та - прохаю сісти на свої місця; срв. Занимать 1. Нет -та - нема(є) місця. На -то - на місце. [Постав книжку на місце (Київщ.)]. На -те, не на -те - на (своєму) місці, не на (своєму) місці. [Усе в тебе не на місці стоїть (Київщ.)]. Всё хорошо на своём -те - все на своєму місці гарне (добре). В другое, в иное -то - в инше місце, (куда-либо) куди-инде, куди-инше. [Пішов на ярмарок, а може куди-инше (Рудч.)]. В другом, в ином -те - в иншому місці, инде, (где-либо) де(сь)-инде. [«Ходім до мене вечеряти!» - «Ні, я вже обіцявся инде» (Куліш). Треба пошукати помочі де-инде (Грінч.). Десь-инде живе (Сим.)]. Во всяком другом -те - в усякому иншому місці, скрізь-деинде. Ни в каком, ни в одном -те - в жадному місці, ніде. В разных -тах - у різних місцях; (отдельно) різно. [Ми живемо не вкупі, а різно (Звин.)]. В отдалённых -тах - по далеких світах. [Кинувся по далеких світах сіна добувати (Грінч. II)]. Из другого -та - з иншого місця. С -та на -то - з місця на місце. До этого -та - до цього місця, (до сих пор) досі, досіль, до-сюди, поти; срв. Пора. [До-сюди треба вивчити (Київщ.). От поти твій город, а далі вже мій (Грінч.)]. До какого -та - до якого місця, (до каких пор) докуди, подоки; срв. Пора. Всякие -та - всякі місця, всі усюди (-дів). По всяким, по всем -там - по всіх усюдах, скрізь. Со всех мест - з усіх місць, звідусіль, звідусюди. -тами, в некоторых -тах - місцями, (реже місцем), подекуди, де-не-де, де-де, де-куди, инде. [Місцями і женці біліли, і копи вже стояли (Свидниц.). Місцем такі були здоровенні байраки, що боже світе! (Грінч. II). Сивина подекуди із чорним волоссям (Куліш). Тихо навкруги… Лиш де-не-де прокинеться пташка (Коцюб.). Де-куди видно немов ряди великих білих комах, - то косарі (Франко). Инде протрухли дошки (Кониськ.)]. К -ту сказать - до речи, до діла сказати. [Говорить зовсім не до речи (Київщ.)]. Тут говорити вільно, аби до діла (Київщ.)]. Ваши слова здесь совсем не у -та - ваші слова тут зовсім не до речи (не до діла, но до ладу). Здесь хорошее -то для сада - тут гарне (добре) місце під сад, тут гарна (добра) місцина для саду (під сад). Долго ли проживёте в наших -тах? - чи довго проживете в наших місцях? Есть хорошие -та в книге - є гарні місця (уступи) в книжці. По -там! - на місце! на місця! Ни с -та(!) - ані руш(!), ані з місця. [Стій, кажу тобі, ані руш! (Київщ.). Як ускочила в баюру - коні, ані руш (Липовеч.). І вся варта ані з місця (Рудан.)]. Не трогайтесь с -та - не рушайтеся з місця. С -та не двинусь - з місця не зрушуся. С -та в карьер - см. I. Карьер. Нигде -та себе не найду - ніде місця собі не знайду; не знаю, де приткнутися, де приткнути себе. Он и -та не пригреет - він і місця не нагріє. Только -то тепло (бежал) - (утік) і місце холодне; см. И след простыл (под Простывать). Пора костям на -то - кістки давно просяться на спочинок. Бойкое -то - розигри (-рів), людне місце. [Він на таких розиграх живе, що хто йде, не мине (Сл. Гр.)]. Больное, слабое -то - болюче, дошкульне місце, болячка, слаба сторона. [Найпекучіші потреби та болячки свого часу (Єфр.). Він знає, що рахунки - моя слаба сторона (Франко)]. Попал на его больное -то - трапив йому саме на болюче. Верное, надёжное -то - певне місце. Возвышенное -то - високе місце, підвищення (-ння), високість (-кости). Глухое пустынное -то - глухе, безлюдне, пустельне місце, закуток (-тку), закутень (-тня), застум (-му). [Село наше у закутні такому, що ніхто туди не зайде (Кам'янеч.). І засвітився світ по застумах московських (Куліш)]. Жёсткое, мягкое -то (в вагоне) - місце тверде, м'яке. Купе на два -та - купе на дві особі, двоособове купе. Живописные -та - мальовничі місця, -ча місцевість (- вости). Защищённое -то - см. Защищённый. Лобное -то - см. Лобный. Неведомое -то, -мые та - безвість (-ти), (реже) безвісті (-тей и -тів). [Пливе у сірі безвісті нудьга (Коцюб.)]. Новозаселённое -то - новозалюднене місце, новоселиця. Общее -то - загальне місце, загальник, трюїзм (-му). -та отдалённые, не столь отдалённые - місця далекі, не такі далекі, неблизькі світи (-тів). Открытое, видное -то - відкрите місце. На открытом, на видном -те - на видноті, (пров.) на видноці. [Поклади щось на видноті, щоб було напохваті (Н.-Лев.). Пусти в сіни, не хочу стояти на видноці (Гнід.)]. Отхожее -то - см. Отхожий. Почётное -то - почесне місце; (красный угол) покуття (-ття), покуть (-ти) (в кр. углу для новобрачных) посад (-ду). [Онисю посадили на посаді (Н.-Лев.)]. Пустое -то - порожнє місце. Сборное -то - збірне місце, збірний пункт (-ту), зборище. Свалочное -то - смітник (- ка), смітнище. Святые -та - святі, праведні місця, (куда ходят на отпуст) відпустові місця. [І де ходила, в яких-то праведних містах, а в нас, сердечна, опочила (Шевч.). Відпустове місто Люрд (Калит.)]. Складочное -то, -то складки - складовище. Сохранное -то - схованка, сховище, схова, криївка, (пров.) підра (-ри) и підря (-рі). [Треба десь сховати, та схованки ніякої не знайду (Звин.)]. Спальное -то - спальне місце. Укромное -то - затишок (-шку), захист (-ту), захисток (-тку). [Край берега, у затишку, прив'язані човни (Глібів)]. Укрытое - то - скрите місце, скриток (-тку). Усадебное -то - садиба, ґрунт (-ту). Якорное -то - якірна стоянка. -то битвы, сражения - см. Побоище 2. -то водворения - місце (для) оселення. -то встречи - місце (для) зустрічи, (свидания) місце сходин. Назначено -то встречи - визначено місце (для) зустрічи; ви[при]значено місце, де зустрітися (зійтися, з'їхатися). -то действия - місце дії, дійове місце. -то (постоянного) жительства - місце (постійного) перебування (пробування, проживання). Зарегистрироваться по -ту жительства - зареєструватися при (на) місці перебування. -то заключения - місце ув'язнення, арештантська (-кої), в'язниця, тюрма. -то исполнения - місце виконання. -то для лежания, для сидения (в вагоне) - місце лежаче, сидяче. -то ловли - лови (-вів), ловище. -то назначения - місце призначення. -то нахождения - місце перебування, місце, де перебуває. По -ту назначения - до призначеного місця. -то охоты - місце полювання, ловище, (стар.) гони (-нів). -то платежа - місце виплати. -то преступления - місце, де вчинено злочин, місце злочину. На -те преступления - на місці злочину; на гарячому (вчинку). -то проезда - місце для проїзду, проїзд (-ду). [Проїзду не дав і на ступінь (Звягельщ.)]. -то рождения - місце народження; (геолог.) родовище. -то сбора, собрания - місце збору, зборище. -то службы - місце служби (урядування). По -ту службы - (на вопр.: куда) на місце служби; (где) на (при) місці служби, на службі; см. По 1. -то в театре - місце в театрі. -то у(с)покоения - місце спочинку (спочиву), спочинок (-нку). [Чия домовина?-Анакреонтів спочинок (Грінч.)]. Быть на первом, на главном -те - бути на першому місці, перед водити. Быть убитым на -те - бути вбитому, де стояв (-яла, -яло) или на місці. Взять -то (напр., для проезда) - взяти (купити) місце. Дать -то кому - дати місце кому. Занимать первое -то между кем - займати переднє (чільне) місце серед кого. Занимать, занять -то кого, чего - заступати, заступити кого, що. Иметь -то где, когда - відбуватися, діятися, траплятися, сов. відбутися, статися, трапитися, несов. и сов. мати місце де, коли. [В поліклініці не раз траплялися прикрі випадки (Пр. Правда). Цікаво навести кілька фактів, що мали місце під час перевірки в різних установах (Пр. Правда)]. Оставлять, оставить -то кому, чему - лишати, лишити, (редко) кидати, покинути місце кому, чому, для кого, для чого. [Валуєвський циркуляр не кидав місця для путящої народньої книжки (Єфр.)]. Освобождать, освободить, очищать, очистить -то - звільняти, звільнити, пробирати, пробрати місце; прийматися, прийнятися; см. Очищать 3. [Пообідали і вставайте, звільняйте місця для инших (Київщ.)]. Подхватить с -та (о лошадях) - взяти з копита. [Коні зразу стрепенулися, взяли з копита, і ми помчали з гори (Короленко)]. Производить, произвести дознание на -те - вивідувати на місці, переводити, перевести дізнання на місці. Сойтись, собраться, сложить в одно -то - зійтися, зібратися, скласти до-гурту, у-гурт, до-місця, до купи, ум. до-купки, до-купочки, до- купоньки. [Вовк, медвідь і кабан зібрались у-гурт (Рудч.). Судна наші, розсипавшись, знов зійшлись докупи (Куліш)]. Считаться -тами - рахуватися місцями. Устоять, не устоять на -те - встояти, не встояти на місці. Уступать, уступить -то кому, чему - поступатися, поступитися місцем кому, (редко) попускати, попустити місця (місце) кому, чому. [Всі (що сиділи на колоді) посунулися, поступаючась місцем (мені) (Коцюб.). Краплі котилися і зникали, щоб попустити місце новим (Грінч.)]. Наше -то свято! - дух свят при нас (при нашій хаті)! сила божа-хрестова з нами! С -та не встать, света белого не видать! - бодай я з цього місця не зійшов (не зійшла), бодай я світу не побачив (не побачила)! Не человек -том красится, а -то человеком - не місце скрасить людину, а людина місце. Невеста без -та, жених без ума - молода - грошовита: вся в дірках свита; молодий - тямуха: в голові макуха; молода без скрині, без калитки, молодий без клепки (Гуманщ.);

2) места (по отнош. к админ. центру) - місця. [Як запроваджують на місцях ленінську національну політику (Пр. Правда)];

3) (должность) посада, місце, (редко) помістя (-стя). [Дамо посаду в конторі на 1200 річних (Кониськ.). По вакаціях треба в Кам'янець за місцем (Свидниц.). Чи не знаєте, де-б тут помістя можна знайти? (М. Вовч.)]. -то конторщика - місце конторника. Доходное -то - поживна посада, тепленьке місце; срв.

I. Местечко 2. Насиженное -то - насиджене (тепле) місце. Быть при -те - мати посаду, бути на посаді. Быть без -та - бути без посади, (шутл.) сидіти на бурку, ганяти собак. Он без -та, не у -та - він без посади, він не має посади. Занимать, занять -то - обіймати, обняти, (о)посідати, (о)посісти посаду. Лишить -та - скинути з посади. Лишиться -та - (по)збутися посади, втратити посаду. Определять, определить к -ту - см. Определять 3. Поступить на -то - дістати посаду, стати на посаду. Он вполне на своём -те - він цілком на своєму місці;

4) (учреждение) установа, уряд (-ду). Оффициальное -то - урядове місце. Присутственное -то - см. Присутственный. Судебное -то - судова установа;

5) (о клади, грузе) пакунок (- нка), пака. У меня три -та багажа - у мене три пакунки;

6) анат. placenta - послід (-ду), послідень (-дня), ложисько; см. Послед 2.

* * *

1) мі́сце; ( местечко) місци́на, місти́на

2) ( служба) мі́сце; ( должность) поса́да

1) befréien vt; fréigeben (непр.) vt, fréilassen (непр.) vt ( отпустить)

2) ( избавить от чего-либо) erlösen vt (von); entlásten vt (von) (от тяжести и т.п.); entbínden (непр.) vt (von) (от слова, обещания и т.п.)

3) ( уволить) entlássen (непр.) vt; ábsetzen vt ( сместить)

4) ( очистить) räumen vt; fréimachen vt (место и т.п.)

1. (отпустить) ты̄н-мӣ (3-е лицо ты̄нэн)

2. (от чего-л.) освободи-мӣ, ембугӣ-мӣ; освободить от вьюка инигэ-мӣ

3. (очистить): освободить помещение гулэ до̄дукин ю̄-мӣ (3-е лицо ю̄рэн); освободить место о̄скал

m место; Sp. площадка, ( Feld) поле; ( Stadtplatz) площадь f; ( Marktplatz) рынок; Mil. плац; Platz machen Pers. расступаться, посторониться; (a. fig.) уступить место (D, für Д); ( für Sachen) освободить место; Platz haben помещаться <­меститься>; nehmen Sie Platz присаживайтесь

1. (кому) пора, надо, можно и т. п. - ( adv (with the infin implied)) (it is time to, one should, one can etc) go to sleep: (X-y) пора на покой = (itis) time (for X) to turn in (to get some rest, to get some sleep)

2. уйти, удалиться, пора и т. п. -

to stop working (at one's job) because of advanced age

X ушёл на покой - X retired

X-y пора на покой = X should retire

3. пора, можно и т. п. \П-284 ( adv (with the infin implied)) (it is time for s.o.) to die: X-y пора на покой - X's time has come (to die).

• НА ПОКОЙ

[PrepP; Invar]

=====

1. (кому) пора, надо, можно и т.п. на покой [adv (with the infin implied)]

⇒ (it is time to, one should, one can etc) go to sleep:

- (X-y) пора на покой≈ (it is) time (for X) to turn in (to get some rest, to get some sleep);

- now to bed;

- (ift) time for bed.

     ♦ [Любовь Андреевна:] Кофе выпит, можно на покой (Чехов 2). [L.A.:] Well, I've finished my coffee. Now to bed (2b).

2. уйти, удалиться, пора и т.п. на покой [adv]

⇒ to stop working (at one's job) because of advanced age:

- X ушёл на покой≈ X retired;

- X went into retirement;

|| X-y пора на покой≈ X should retire;

- it's time X retired;

- [in limited contexts] X is overdue for retirement.

     ♦...Конферансье ушел на покой и начал жить на свои сбережения, которых, по его скромному подсчету, должно было хватить ему на пятнадцать лет (Булгаков 9)....The master of ceremonies retired and went to live on his savings, which, according to his modest calculations, should last him for fifteen years (9a).

     ♦ Обо всём переговорили - о критиках, о главреже [главном режиссере], которому давно на покой пора, освободить место... (Трифонов 1)...They had discussed every thing there was to discuss, including the critics and the theater's artistic director, who should have retired long ago and allowed someone else to take over (1a).

     ♦ "Легионы ведет седой римский воин, изрубленный в боях. Ему уже пора на покой, но он все-таки хочет познать неведомое" (Доморовский 1). "...The legions are commanded by a grizzled Roman warrior, scarred in battle. He's overdue for retirement but he still wants to discover the unknown" (1a)

3. пора, можно и т.п. на покой [adv (with the infin implied)]

⇒ (it is time for s.o.) to die:

- X-y пора на покой≈ X's time has come (to die).

     ♦ Смерть не страшила старуху: она давно свыклась с мыслью, что пора на покой. Death didn't frighten the old woman: she had long been used to the idea that her time had come.

make* room; (о сидящих, стоящих и т. п.) sit*, stand*, etc., closer (so as to make room for smb. or smth.)

1. сторониться, посторониться; отходить (отойти) в сторону; сойти (с дороги), отодвигаться, отодвинуться

2. сворачивать, свернуть; повёртывать (повернуть) в сторону, взять иное направление движения

3. отступать, отступить; постепенно отодвигаться дальше, исчезая вблизи

4. увернуться, избегнуть чего-л., отклонившись, быстро шагнув или отскочив в сторону

5. сторониться, избегать, не желая встречаться, сталкиваться с кем-л.

6. уходить, уйти прочь, убираться, убраться куда-л., оставлять, оставить кого-л. в покое

7. посторониться, уступать дорогу

8. увиливать, увильнуть; уклоняться, уклониться от чего-л., прибегая к хитрости, уловке

9. уйти стороной, пройти, пронестись мимо

10. расступаться, расступиться; освобождать, освободить место, площадь для кого-то

11. отходить, отойти, отстраняться, отстраниться от деятельности, традиций; отступаться, отступиться, изменить чему-л.

12. отказываться, отказаться, не пожелать чего-л.

13. уйти, избегнуть, спастись от чего-л.

14. игнорировать, не придерживаться (напр., фактов)

15. уберечься, оградить себя от чего-л.

16. уйти от кого-л., бросить кого-л.,перестать иметь с кем-л. какие-то связи, отношения

17. отстать, оставить в покое, перестать приставать с чем-л.

– кораҥ каяш

– кораҥ кошташ

– кораҥ шинчаш

– кораҥ шогалаш

– кораҥ шогаш

– кораҥ эрташ

Составной глагол. Основное слово:

чакнаш

1. усердно искать, разыскивать; шарить, обшаривать, обшарить кого-что-л. где-л.

Сравни с:

кычалаш, шераш, пургедаш

2. раздвигать, раздвинуть; расталкивать, растолкать кого-л.; очищать (очистить), освобождать (освободить) место или проход

Сравни с:

лоҥдаш, шӱкедаш

3. раздвигать, раздвинуть; двигая в разные стороны, разъединять (разъединить) что-л.; перебирать, перебрать что-л.

4. ворошить, разворошить, перебирать, перебрать что-л.; рыться, порыться (отыскивая что-л.)

5. перен. диал. продвигаться, продвинуться; двигаясь, проходить (пройти) вперёд или между чем-л.

6. перен. бередить, разбередить; растравлять, растравить, терзать, мучить

– шеҥын каяш

– шеҥын кошташ

– шеҥын лекташ

– шеҥын лукташ

– шеҥын пураш